На першому фото — такий вигляд має вежа Корнякта з вулиці Винниченка. На другому — вежа Корнякта знята з вул. Підвальна, кут вулиці Винниченка.
12.09.21
Вежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у 1572–1578 роках на к.. Читати далі »ошти львівського купця грецького походження Костянтина Корнякта.
11.09.21
доброе место.
Читайте "Манускрипт с вул Руськой", Р. Iваничука
26.08.21
Вежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у 1572–1578 роках на к.. Читати далі »ошти львівського купця грецького походження Костянтина Корнякта. Загальна висота вежі без хреста 65,8 метрів. Вежа Корнякта була однією з найгарніших споруд Європи свого часу.
25.08.21
Дуже красивий храм. Зайшла безкоштовно, помилувалася тишою і красою. Надзвичайні вітражі, ліпнина на внутрішній частині стелі, дуже багато захопливих .. Читати далі »деталей. Вхід зараз ремонтується. Із Площі Ринок 5 хвилин пішки.
23.03.21
Одна з найкрасивіших пам'яток історії у центрі Львова. Обов' язкове місце для відвідування тим, хто перший раз у Львові.
10.12.20
Були тут кілька разів із сім'єю. Чудова православна церква! Завжди гарна служба. Старовинна архітектура Відродження 16-17ст.
26.11.20
Вежа Корнякта XVI століття і Успенська церква - центр православ'я Львова. Всередині подвір'я - унікальна каплиця Трьох Святителів. Обов'язковий must-s.. Читати далі »ee пункт для кожного у Львові.
11.10.20
В цьому храмі я побував вперше як гість весілля і вражений його внутрішнім оздобленням. Там безліч мальованих ікон, фігур, які відображають певні істо.. Читати далі »ричні події Християнської церкви. Прекрасно співав хор.
12.09.20
Один з найдавніших храмів Львова кн.16-поч.17 ст. названий на честь Успіння Богородиці. Як, до речі, Вірменський та Латинський собори.
04.09.20
Візитівка Львова вежа Клрнякта.
04.05.20
Ансамбль Успенської церкви (Руська, 5/7) – архітектурний шедевр українського ренесансу, пам’ятка європейського і світового значення.
18.03.20
Вежа Корнякта. Успенська церква.
Вежа-дзвіниця майбутньої Успенської церкви, будівництво якої було розпочато в 1572 році на кошти купця Костянтина Кор.. Читати далі »някта (1517 – 1603). Головним архітектором був обраний один з видатних львівських зодчих Петро Барбон, якому допомагав Павло Римлянин.
Вежа двічі постраждала від пожеж, перший раз під час польсько-турецької війни 1672, що послужило першопричиною її значної реконструкції, яка потягнула за собою надбудову ще одного рівня під керівництвом придворного архітектора короля Яна III Собеського Петра Бебера і вдруге пожежа спопелив дзвіницю Успенського храму з віковим інтервалом (в 1779 році), на цей раз вежу відбудували в колишньому вигляді з тією лише різницею, що місце старого дзвону часів споруди зайняв новий – “Кирило”.
Кінець же XIX століття приніс вежі Корнякта нове перетворення, що завершило формування її сучасного вигляду – будівля в 1895 році отримала видозмінене завершення у вигляді маківки на високому барабані.
Висота вежі без хреста складає 65,5 метрів. Ще з часу створення її вважали однією з найгарніших дзвіниць Європи і порівнювали з вежею Spirito у Римі та вежами венеціанських храмів Мадонна дель Орто та святого Стефана.
29.08.19
Одне з найстаріших місць та ще й в центрі Львова!
Працювали Польські архітектори. Вони зображенні на вхідній арці знизу на колонах (2-і голови)
Стиль .. Читати далі »українського бароко.
Головне що вже під опікою ПЦУ.
09.05.19
Ансамбль Успенської церкви є пам'ятником ренесансної архітектури 16–17 століття.
Включає у себе декілька споруд – храм, каплицю Трьох Святителів і ве.. Читати далі »жу Корнякта.
02.07.18
Побудований Успенським братством храм мав трьох своїх попередників. Перша Успенська церква існувала, можливо, ще за княжих часів і була спалена під ча.. Читати далі »с нападу на Львів польських феодалів у 1340 р. Друга, мурована церква, яка вперше згадується під 1421 р., проіснувала до пожежі 1527 р. Зруйнований пожежею храм відбудовує у 1547–1559 р. архітектор Петро Італієць — уродженець міста Лугано. Кошти на його спорудження дав, крім місцевого населення, молдавський господар Олександр Лопушанин (Лопушняну) та його дружина Роксана: в пам'ять про це церкву називали Волоською. Вона також недовго простояла, згорівши при пожежі 1571 р. Схематичне зображення цього храму збереглось на печатці Ставропігійського братства.
3 січня 1584 року львівський латинський архієпископ Ян Димітр Соліковський зі своїми прихильниками напав на храм, вигнав з нього парафіян, зневажив священика церкви, запечатав церкву; так хотів примусити братство святкувати новий григоріянський календар.
Будівництво четвертої Успенської церкви, яка збереглась донині, братство розпочало в 1591 р. одразу після освячення каплиці Трьох Святителів. Автором проекту і керівником будівельних робіт був Павло Римлянин (пом. 1618 р.: з 1597 р. йому допомагав Войтіх Капінос, через рік приєднався Амброзій Прихильний. Спочатку церкву мурували з цегли, але після зведення частини мурів братство прийняло рішення замінити цеглу на тесаний камінь. Будівництво храму закінчили 1629 року, його освячення 26 січня 1631 р. провів львівський владика Єремія Тисаровський при участі київського архимандрита Петра Могили та багатьох гостей.
У другій половині XVIII ст. українська шляхтичка Феодосія з роду Стрільбицьких — дружина пароха с. Миклашева о. Олексія Стрільбицького — пожертвувала для Успенської церкви 6 000 золотих. На пам'ять про це її портрет був встановлений в Успенській церкві, а сьогодні перебуває в зібранні Бориса Возницького — Львівській національній галереї мистецтв в експозиції Олеського замку.
Тадеуш Маньковський стверджував, що головний вівтар у церкві було виготовлено за проектом Фесінґера Кантія — автора проекту головного вівтаря Собору святого Юра.
Юліян Величковський першим виголосив проповідь українською мовою в Успенській церкві Львова у 1830-х роках
30.11.17
Зразок українського ренесансу у камені: Успенська православна церква, вежа Корнякта та каплиця Трьох Святителів. Свого часу вежа була найвища у місті .. Читати далі »та виконувала, в тому числі і оборонну функцію. А назву отримала від метцената, на чиї кошти була й побудована. Церква вражає: проходиш через стару кам'яну браму воріт і потрапляєш у спокій, піднесеність, умиротворення...